Флоатінг, як оздоровча система лікування, має вже більш ніж піввікову історію, але досі викликає подив і багато питань. Флоатинг, у перекладі з англійської to float – плавати на поверхні, але плавання пояснюється не сенсом плисти, а перебувати на водній поверхні в положенні лежачи без напруги.
Американський вчений, який займається вивченням сенсорної депривацією, де звичайні пристрої (пов’язка на очі, беруші для вух) можуть знижувати вплив на зір і слух, а найскладніші вже зможуть виключати нюх, дотик, смакові та температурні рецептори, а також відключати вестибулярний апарат. Займаючись проблематикою людської психіки, і втілюючи методику лікування швидкої та нешкідливої для організму релаксації, занурюючись у солону воду, він тим самим створив флоатинг – одну з найпопулярніших СПА процедур. Експериментальний процес полягав у тому, щоб ввести людину в стан абсолютної ізольованості від зовнішнього середовища, і водночас, припинивши відчувати власне тіло, випробувати стан невагомості.
Перша модель апарату була флоат-камера, де людина в прямому положенні повністю знаходилася під водою, дихаючи через акваланг.
Згодом, конструкція зазнала вдосконалення. Солоною водою в камері замінили прісну воду, що сприяло розслабити організм людини, і водночас дозволяючи йому залишатися на плаву в положенні лежачи на спині під час процедури. Встановлення системи фільтрації соляного розчину та повітрообміну, а також термостатів та нагрівачів води, для створення нормальної температури в обладнання, дозволило закінчити пристрій флоатинг – камери, де при перебування в ній людина відчуває: стан невагомості; відчуття втрати власної ваги; відсутність світла, запаху, вібрацій. Першою людиною, хто поринув у флоатинг – камеру став Джон Лі Лі, занурюючи у невагомість власну свідомість, відсторонившись від зовнішнього середовища. Так, протягом багатьох десятиліть вчений займався проблемою сенсорної депривацією, вивчаючи стан людської свідомості в обстановці повної ізоляції та ментальної проекції, що народжує в порожній камері, результатом чого і стала методика флоатингу. У зв’язку з чим він зрозумів, що при проведенні процедури мозок не тільки не відключається, а й посилює розумову діяльність, здатну формувати внутрішнє хвилювання абсолютно, не залежно від зовнішнього світу.
Тривалий час результативність досліджень була прихована, і лише наприкінці минулого століття світ дізнався про флоатинг – унікальний метод оздоровлення шляхом занурення в солону воду.